Вони точно знають, де купити духи улюбленого бренду за півціни і як безпомилково відрізнити підробку від оригіналу. Та чи так це насправді? Ми вирішили прокоментувати найпопулярніші міфи, знайдені у мережі.

«Я ніколи не купую тут – тільки в Duty Free або в Парижі. Там і дешевше, і справжніше».

Тут також справжнє. Якщо купувати в авторизованих магазинах. Авторизацію від, скажімо, LVMH (Louis Vuitton Moët Hennessy, яка володіє косметичними брендами Dior, Guerlain, Loewe, Kenzo, Givenchy тощо) отримати складно. І якщо компанії її надали, можна бути впевненим, що там продається саме оригінал. Зверніть увагу на стікер – там повинен бути зазначений постачальник товару. В Україні для брендів LVMH – це «Селдіко», дочірня компанія концерну. На будь-який продукт також має бути санітарно-гігієнічний висновок – в авторизованому магазині вам його охоче покажуть. Великим мережам є чим ризикувати: якщо продавця зловлять на реалізації підробок, він одразу втратить контракт із брендом. Не дотримуєшся правил гри, нерозбірливий у зв'язках – усі топові бренди підуть стрункими рядами. Це на ринках і в напівлегальних інтернет-магазинах можна грати без правил. Кого боятися? Шанель з Діором з перевіркою не нагрянуть, а покупцеві скаржитися у разі чого буде нікому. Хіба що своєму косметологу або психотерапевту.

Що ж стосується Duty Free, то, по-перше, потрапити туди в умовах закритого на карантин світу важко. А по-друге, якщо розібратися, то ціна у сертифікованих продавців в Україні частіше більш приваблива, ніж в Duty-Free, і тим більше – аніж у центрі Парижа.

Висновок: за оригінальним ароматом Dior не обов'язково летіти до Парижа, його можна купити в Україні – у авторизованого продавця за вигідною ціною.

«Та в інтернеті завжди дешевше! І розпродажі бувають до 80%, і на ліквідацію складу можна потрапити. Купила вчора Версаче за 300 гривень. Пощастило!».

Те, що продається по 300 гривень – не Версаче (Живанші, Діор, Теренці) за визначенням. Не варто вірити у дива і вестися на рекламу про небачені досі розпродажі. Часто шахраї прикриваються ім'ям відомої мережі, наприклад, BROCARD. Якщо розпродаж справді проводять, інформація про це буде на офіційному сайті та/або у всіх магазинах мережі. А якщо за посиланням ви потрапите не на brocard.ua, а на ресурс із незрозумілою назвою в рядку браузера, дивним дизайном і часто взагалі без контактів продавця, будьте впевнені: це сайт-одноденка, створений, щоб продати «сюрприз у флаконі» наївним покупцям і зникнути без сліду. Знайте: щоб найбільші люксові бренди авторизували продаж своєї продукції онлайн, продавець повинен мати реальні магазини, в яких працюють досвідчені консультанти і де все можна спробувати-нанести-роздивитися. Якщо таких магазинів немає, а товар продають виключно в інтернеті, ваші шанси нарватися на підробку сильно зростають. Особливо якщо йдеться не про солі для ванн і гелі для душу, а про парфумерію і косметику люксових брендів.

Висновок: не варто вірити грандіозним розпродажам «усе по 300 грн» на загадкових сайтах! Дочекайтеся сейлів у пристойному магазині – їх проводять доволі часто.

«Подруга купила тонну косметики у панянки, котра щойно приїхала з Італії. У неї все справжнісіньке, а ціни – супер».

Цілком ймовірно. Уявіть собі ситуацію: невеличкий магазин в Італії закупив товару за контрактом із постачальником. Гримнув коронавірус, торгівлі немає, а термін реалізації добігає кінця. І тут з'являється хтозна-яка Маша з України, викуповує весь товар з хорошою знижкою і привозить його до нас. Так, продукція у Маші справжня. Правда, незрозуміло, де, як і скільки вона зберігалася, яким чином переправлялася через кордон, як плавилася у спеку або перемерзала у холоднечу. Щоб уникнути таких ситуацій, постачальники зобов'язують великі мережеві магазини утилізувати прострочений товар. Але, можна допустити, що якийсь не надто сумлінний продавець не захоче втрачати гроші й продасть неліквідні баночки «наліво». Нашій Маші.

Висновок: купуючи «з рук», ви не знаєте, звідки і в якому стані доставили товар і які наслідки може мати «вигідне» придбання.

«Мене не проведеш. Я не боюся купувати духи в інтернеті, «з рук», на базарі, бо відразу зможу розпізнати підробку, а свій бренд чудово знаю «в обличчя».

На жаль, визначити підробку по упаковці «на око» часто не можуть навіть експерти. Штрих і батч-коди, целофан, картон всередині коробки або його відсутність – усе це не може бути критерієм оцінки оригінальності продукту. Багато брендів сьогодні відмовляються від упаковки, яку складно утилізувати: відходить у минуле целофан, пластик, не застосовуються штучні барвники. Ви вважаєте, наприклад, що на оригінальній продукції повинен бути код, нанесений лазером. Але виробник міг змінити формат маркування.

Зміни можуть стосуватися і формули. Вам здається, що духи пахнуть дещо інакше. Чи не підробка? Ні, просто з компонентів парфуму могли виключити ароматичні масла, які за новою класифікацією IFRA (Міжнародна Парфумерна Асоціація) відносяться до потенційних алергенів. Або якийсь інгредієнт – наприклад, удове дерево, – став настільки рідкісним, що більшість світових брендів перейшли на його синтетичні аналоги. Відповідно, і в звучанні аромату можуть бути незначні зміни. До того ж, з роками у людини змінюється гормональний фон, шкіра взаємодіє з парфумом інакше, психіка і пам'ять дають інші сигнали.

Висновок: розпізнати підробку дуже непросто. Навіть найдосвідченіший покупець не застрахований від помилок. Краще не ризикувати і купувати там, де підробок просто не може бути – в перевірених магазинах з гарною репутацією.